Представники факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди на відкритті Навчально-наукового центру вивчення європейської історії в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі
24 жовтня 2025 р. в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулося урочисте відкриття Навчально-наукового центру вивчення європейської історії, створеного на базі університету відповідно до Меморандуму про співробітництво з Обсерваторією з викладання історії в Європі Ради Європи. Мета проведення заходу – представлення діяльності Центру як науково-дослідної та освітньої платформи, покликаної сприяти інтеграції української історичної науки в європейський академічний простір. У рамках заходу було презентовано стратегічні напрями роботи центру, дослідження європейської історії в порівняльному вимірі, розвиток інноваційних методик викладання історії, протидія дезінформації та формування об’єктивних історичних наративів.
За офіційним запрошенням Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди представляли Зеленська Людмила Дмитрівна, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки, декан факультету історії і права та Ямпольська Лариса Миколаївна, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри всесвітньої історії. Більше про проведення заходу:
Історія створення Центру сягає подій дворічної давнини, коли Університет Григорія Сковороди в Переяславі увійшов до складу делегації МОН України на форумі з історії «Зміцнення історичної обізнаності і культури за допомогою вищої освіти» в італійському місті Болонья. Було підписано договори про співпрацю з Observatory on History Teaching in Europe (OHTE) з чотирма закладами – Університетом Григорія Сковороди в Переяславі, КНУ імені Тараса Шевченка, Маріупольським державним університетом та НУ «Києво-Могилянська академія».
Відкриття Центру проходило в конференц-залі імені Василя Сухомлинського. З вітальним словом до присутніх звернувся ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур. У онлайн-форматі до учасників зібрання звернувся заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко. Вітальне слово мав директор проєкту «Україна Twinning» Олександр Смирнов.
Відбулася презентація Дорожньої карти діяльності Центру, яку представив ректор Віталій Коцур. У ній окреслено три етапи розвитку: «Старт», «Консолідація» та «Лідерство».
На першому етапі (2025–2026) заплановано офіційне відкриття Центру, створення цифрової платформи, формування Української мережі центрів європейської історії з 6+ університетами та підписання міжнародних меморандумів. Ключові заходи включають семінари, літні та осінні школи, публічні лекції, розробку навчальних модулів і подання грантових заявок, що забезпечить інституційний запуск, цифрову присутність і партнерства.
На етапі «Консолідація» (2026–2027) Центр стане координатором національної мережі, розширивши її до 10 університетів та активізує міжнародну співпрацю через Асоціацію з університетами ЄС, щорічну конференцію та спільні дослідження в межах OHTE, Jean Monnet і Horizon Europe.
На етапі «Лідерство» (2027–2028) Центр трансформує Асоціацію у Всеукраїнську мережу, запустить цифрову бібліотеку, магістерську програму та щорічний форум, утвердившись як міжнародний експертний хаб з історичної та громадянської освіти зі сталою грантовою підтримкою.
Науковим осердям цієї знаменної події, яка об’єднала істориків, освітян і державників, стало проведення круглого столу «Розвиток історичної освіти в контексті європейського виміру».
Генеральна директорка директорату європейської та євроатлантичної інтеграції МОН Олександра Гусак розповіла про шлях до створення Центру, починаючи від візиту до Страсбурга в березні 2023 р., коли надійшло запрошення від Ради Європи, через призначення національного координатора в червні 2023 р. та повноправне членство в червні 2024 р., до підписання меморандумів з чотирма університетами в травні 2025 р.
Національний координатор України в Обсерваторії з викладання історії в Європі Ради Європи, керівник експертної групи з європейської інтеграції директорату європейської та євроатлантичної інтеграції Сергій Шкабко розповів про плани запуску трьох центрів до кінця року та роль Обсерваторії в протидії російській пропаганді через правдиві наративи й дослідження підручників 17 країн; підкреслив необхідність збереження історії України як окремого предмету для національної безпеки та фокус на практичних дослідженнях.
Завідувач відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Юрій Ніколаєць у виступі послався на мемуари Столтенберга, де агресія росії пояснюється невідворотністю євроінтеграції України, критикував недооцінку ролі України в Європі та російські наративи, що домінували до 2022 р.
Завідувач відділу української історіографії Інституту історії України НАН України Олександр Удод говорив про символізм Переяслава як місця поховання російських міфів і 30-річчя членства в Раді Європи як основу інтеграції. Він критикував європейську тезу про «національну історію» як перешкоду, підкреслив миротворчий потенціал історії та попередив про переважання російської пропаганди в окупованих регіонах.
Заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак говорив про важливість Центру для протидії фейковим наративом і державної політики пам’яті, що має ґрунтуватися на науковому знанні, підкреслив, що Український інститут національної пам’яті, як державний орган, спирається на наукове знання для формування політики, тому розширення інституцій, які популяризують наукові знання, є ключовим для успіху державної політики в цій сфері.
Керівниця Навчально-наукового центру вивчення європейської історії, Університет Григорія Сковороди в Переяславі Леся Коцур розповіла про роль історії як захисного інструменту в умовах війни, де національна минувшина згуртовує націю, а не слугує агресії, висловила відкритість до пропозицій для дорожньої карти Центру.
У роботі круглого столу також взяли участь доцент кафедри історії України та політології Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Максим Потапенко; проректор з науково-педагогічної роботи Запорізького національного університету, кандидат історичних наук, доцент Юрій Каганов; проректор з гуманітарно-виховних питань Черкаського державного технологічного університету, доктор історичних наук, професор Валентин Лазуренко; доктор історичних наук, професор Маріупольського державного університету Ірина Грідіна; кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри новітньої історії України КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Пижик.
Доктор педагогічних наук, професор ХНПУ імені Г.С. Сковороди Людмила Зеленська розповіла про традиції підготовки вчителів історії та додані курси, зокрема історія державотворення в європейському контексті чи націогенез, підкресливши брак підручників для ЗВО та зменшення контингенту студентів, запропонувала зробити історію України обов’язковою навчальною дисципліною в українських вишах, забезпечити методичне оснащення кабінетів, дитячу періодику та позакласну роботу.
Кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри всесвітньої історії ХНПУ імені Г.С. Сковороди Лариса Ямпольська розповіла про European Studies як доповнення до центру; підкреслила досвід кафедр факультету історії і права в експертизі підручників НУШ, запропонувавши співпрацю для вдосконалення навчальної літератури; закликала до обміну досвідом, наголошуючи на курсах, що поєднують українську історію з європейським контекстом, щоб показати Україну як невід’ємну частину Європи.
На завершення дня відбулася презентація ініціативи та обговорення домовленості про створення Української асоціації з викладання історії в Європі, обговорення ключових результатів та домовленостей і подальших кроків співпраці.
Photo 1 of 5