Станіслав Борисович народився 7 січня 1940 р. в селі Олександрівка Олександрівського району на Донеччині. Упродовж 1957–1962 рр. навчався на філологічному факультеті Харківського державного педагогічного інституту імені Г. С. Сковороди. Після служби в армії (1962–1964 рр.) — викладач кафедри української мови рідного інституту. 1970–1973 рр. — аспірант Інституту мовознавства АН УРСР. У 1974 р. під керівництвом М. А. Жовтобрюха захистив кандидатську дисертацію, у 1979 р. присвоєно вчене звання доцента.
Усе життя Станіслав Борисович віддав роботі зі студентами в стінах сковородинівського університету, ветеран праці, проректор із заочного навчання (1975–1987), декан факультету української мови й літератури (1989–2002), доцент кафедри української мови (2002–2010). Підготував 3 кандидати філологічних наук. Нагороджений знаком «Відмінник народної освіти УРСР» (1983), медаллю А. С. Макаренка. Тривалий час очолював Художню раду педагогічного інституту, сприяв творчому розвитку студентiв i викладачiв.
Усім поколінням випускників і колегам Станіслав Борисович запам’ятався як надзвичайно мудра, виважена у своїх вчинках, толерантна, ерудована, залюблена у філологію людина, палкий патріот України.
Світла пам’ять про нього залишиться в серцях усіх, хто його знав, кого він навчав, кому давав слушні поради й підтримував мудрим словом.
Ім'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.