«Просвітницька спадщина Христини Алчевської в контексті освіти дорослих та сучасної педагогіки»

29-30 травня 2026 року у Сковородинівському университет відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Просвітницька спадщина Христини Алчевської в контексті освіти дорослих та сучасної педагогіки», присвячена 185-річчю від дня народження видатної української просвітительки, організатора народної освіти, письменниці, мецената. Із вітальними словами до учасників конференції звернулися ректор Сковородинівського університету Юрій Бойчук, відома громадська діячка та прапраонука Христини Алчевської Олена Рофе-Бекетова, а також голова Харківської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України Сергій Борисенко.

У межах пленарного засідання було представлено низку наукових доповідей, присвячених актуалізації педагогічної спадщини Христини Данилівни Алчевської в сучасній освіті дорослих, формуванні української громадянської ідентичності; внеску родини Алчевських у розвиток України і Харківщини. Почесними учасниками конференції стали відомий громадський і політичний діяч академік НАПН України, перший заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, почесний доктор Сковородинівського університету Георгій Філіпчук і доктор педагогічних наук, професор провідний науковий співробітник Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України Наталія Філіпчук.

Під час конференції Олена Рофе-Бекетова представила багато документів із сімейного архіву – листи Х.Д. Алчевської, фотоальбоми, книги.

Пленарне засідання конференції проводилося на базі Центру культури, науки та мистецтва «Харківський Будинок вчених», який є визначною пам'яткою архітектури кінця XIX століття і в свій час належав професору архітектури О. Бекетову, зятю Х.Д. Алчевської. Цей двоповерховий особняк виконано у стилі неоренесансу (неогрецького класицизму) з елементами барокко за власним проєктом О.М. Бекетова. Деталі фасаду розробляв ученик Бекетова — відомий художник В.Г. Кричевський. Всередині збереглися автентичні розкішні зали: камінна, трапезна з розписами М.Р. Пестрикова та головний зал із унікальним постельовим гобеленом роботи художника М.М. Уварова.

Продовженням пленарного засідання стала екскурсія іншими історичними місцями Харкова, пов’язаними з життям і діяльністю родини Алчевських. Учасники конференції ознайомилися з ключовими локаціями міста, що зберігають пам’ять про знакову для України і Харкова родину. Перший день конференції завершився відвідуванням родинного особняка Алчевських (зараз Палац культури Головного управління національної поліції в Харківській області), побудованого у стилі вишуканого пізнього італійського Відродження (ренесансне палаццо). Фасад оздоблений арками, колонами, рослинним орнаментом та витонченими маскаронами. Саме у дворику цього маєтку у 1898 році родина Алчевських встановила перший у світі памʼятник Тарасу Шевченку (мармуровий бюст роботи скульптора В.О. Беклемішева). Оскільки офіційно в Російській імперії вшановувати Кобзаря було заборонено, Алчевські зробили це нелегально на власній приватній території. Зараз цей історичний оригінал памʼятника зберігається у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві. Цікавим було відвідування приміщення жіночої недільної школи, яка працювала тут у 1896-1919 рр. і була збудована за проєктом О.М. Бекетова (зараз виставкова галерея Харківського художнього музею).

Завідувач навчально-наукової археологічної лабораторії Сковородинівського університету В.В. Колода провів цікаву екскурсію містом та ознайомив з історією Харкова, відомими будівлями, спроєктованими О.М. Бекетовим. Учасники конференції також відвідали памʼятники О.К. Алчевському й О.М. Бекетову, побували на міському цвинтарі № 13, де вклонилися могилам Х.Д. і Х.О. Алчевських, О.М. Бекетова та інших відомих харків’ян.

Щиро дякуємо всім учасникам, партнерам та гостям конференції за плідну співпрацю, науковий діалог і спільну працю задля збереження та популяризації педагогічної спадщини Христини Данилівни Алчевської!